Експонати
Предмети, які представлені на цій виставці, мали місце в реальних подіях, пов’язаних з домашнім насильством, згідно з інформацією, наданою Національною поліцією України.
Ці події відбувалися у реальному житті в Україні. Заради спокою тих, хто пережив домашнє насильство, змінені лише деталі.
Я з дитинства на візку. Як батьки померли, з братом живемо. Працює він. Платять мало.
Я, типу, з технікуму якраз повернувся. Бачу сидить мамка на кухні. Зла така.
Він прийшов пізно. Я сказала: «Треба заплатити за садочок. А ще нам вимкнули інтернет».
Він приходить п’ятого чи шостого. Як пенсію зніму – так і він.
Я на піаніно граю. Хотіла на роботу піти. А чоловік проти цього завжди був.
В мене краща подружаня живе в Одесі. До себе позвала на травневі...
В мене батько – поважна в місті людина. Всі його знають.
Вітчим сказав, що то така гра. І що за правилами мамі розповідати не можна...
Він пізно вернувся. Увімкнув світло по всій хаті...
Повертаюся такий від друзів. Сідаю за стіл. Питаю, що на вечерю...
Я на роботі засидівся. Звіти квартальні у нас. Прийшов пізніше. А жінка сварку затіяла.
Я на кухні сидів і малював. Люблю малювати супергероїв. Тато знов п’яний повернувся...
Ми з чоловіком копимо. Витрати копійку зайву – то така катастрофа, що взагалі...
В неї нерви. Завжди нерви. А в мене телефон розрядився...
Кожного вечора я чую, як брязкають його ключі…
Вирішили ми з ним побратися. Подали заяву до РАГСу. Але я дізналась про зраду...